Хрестоматія. Леся.

 

Сьогодні Лесі виповнилось 150 з дня народження.

Подивіться на фото. Яка цікава вишукана сумочка в цієї леді.

Біографію і т.п. при бажанні можна знайти в інтернеті. Не хочу переписувати.

Згадаю лиш одне, білу труну з її тілом несли жінки. 

Я давно збиралась започаткувати в своєму блозі літературну тему, на кшталт того - літературні читання, або поетична середа...

Та весь час щось стримувало. Люблю читати, зібрала чималу бібліотеку. Читаю багато. Але зрозуміла, що не зможу вести періодичну літературну рубрику повноцінно. В школі дуже любила писати твори, перекази. Часто їх зачитували перед класом. А зараз щось не тягне займатися такою  "літературною творчістю". Часто, читаючи літературні звіти про прочитане за місяць в блогах, ловлю себе на думці, що читаю шкільний підручник з літератури. І розумію, що сама так само напишу.  Тому просто іноді буду показувати те, що мені близьке. 

Шматочок моєї книжкової полиці.

і одна з моїх улюблених поезій Лесі

А перше, що вивчила в дитинстві-це

«Вишеньки, черешеньки»

Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.

Дівчаточко й хлоп'яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть:

Раді б вишню з'їсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!

«Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!»

«Ой того ми так високо
Виросли на гіллі, –
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?»

А ще в ці люті морози зацвів мій перчик, який вже майже загнувся, але рука не підіймалася його викинути.

Ось такий сьогодні день.

Ваша inno4ka